Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 904/1439/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 рокуу справі№ 904/1439/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро"простягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 550 547,66 грн.за участю представників:

позивача - Разумов М.А., довіреність № 179/11.5.2 від 18.04.2014 року

відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" про стягнення 2 550 547,66 грн. заборгованості за кредитним договором № 8/13 від 23.07.2013 року.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" подано клопотання про призначення судової економічної експертизи внаслідок невірно здійсненого позивачем розрахунку заявленого розміру заборгованості, яка, як вважає відповідач, становить лише 575 224 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року у справі № 904/1439/16 року (суддя Суховаров А.В.) призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта постановлено ряд питань; матеріали справи направлені в експертну установу; зобов`язано сторін, у разі потреби, надати експерту необхідні матеріали або виконати необхідні дії; зобов`язано відповідача своєчасно здійснити оплату вартості експертних досліджень; попереджено судового експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Окремою ухвалою цього ж місцевого господарського суду від 16.05.2016 року (суддя Суховаров А.В.) зупинено провадження у справі № 904/1439/16, в зв`язку з задоволенням клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, яку призначено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року у справі № 904/1439/16 (колегія суддів у складі головуючого судді Виноградник О.М., суддів Дармін М.О., Герасименко І.М.) скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року про зупинення провадження у справі; справу передано на розгляд до цього ж місцевого господарського суду.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року у справі №904/1439/16 та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року у цій же справі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи клопотання про призначення судової експертизи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" вказало на те, що позивачем здійснений невірний розрахунок заборгованості, який, як вважає відповідач, складає меншу суму - 575 224 грн., а тому для вирішення питання правильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості у даній справі, необхідний висновок експерта.

Позивач, в свою чергу, заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо проведення судової експертизи у даній справі, вказавши про те, що оплати, здійснені відповідачем 25.06.2015 року, 26.08.2015 року та 27.08.2015 року, направлені на погашення заборгованості за траншем, виданим 05.02.2015 року, строк погашення якого настав 05.05.2015 року, а не за траншем, виданим 01.07.2015 року, як стверджує відповідач. Крім того, від відповідача не надходило грошових коштів на погашення траншу, виданого 01.07.2015 року, строком погашення якого було 27.12.2015 року. Водночас позивач спростував твердження відповідача про те, що платежі від 30.07.2015 року та 28.08.2015 року повинні бути враховані в якості сплати процентів по траншу від 01.07.2015 року, оскільки останній мав прострочену заборгованість по сплаті процентів за траншем від 05.02.2015 року.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд першої інстанції, призначаючи у справі судову економічну експертизу, зазначив про суперечливість наявних доказів в матеріалах справи щодо розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" за кредитним договором № 8/13 від 23.07.2013 року, в тому числі штрафним санкціям, інфляційним втратам та 3 % річних, визначення якого потребує спеціальних знань. Підставою призначення експертизи у справі господарським судом зазначено про різні строки користування кредитом, різні суми траншів, зазначених у заявках, різний розмір плати за користування кредитом та різні строки повернення кредиту, що ускладнює визначення суми заборгованості за позовом.

При цьому, господарський суд Дніпропетровської області, задовольнивши клопотання відповідача про призначення експертизи, на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у даній справі.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, зазначив про необґрунтованість місцевим господарським судом доцільності проведення експертизи та, відповідно, зупинення провадження у справі, оскільки судом першої інстанції не наведено обставин, що мають бути з'ясовані експертом і потребують спеціальних знань у визначені заявленої суми боргу на підставі кредитного договору № 8/13 від 23.07.2013 року, укладеного між сторонами у даній справі, врахував приписи частини 1 статті 41 та частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, з чим погоджується і суд касаційної інстанції з наступних підстав.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. При цьому, таке право у господарського суду виникає лише у разі дійсної необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд для встановлення фактів, що входять до предмету доказування.

В силу статті 86 цього ж Кодексу ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Таким чином, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань, а тому можуть бути встановлені виключно судовими експертами.

Як зазначено судом апеляційної інстанції зі змісту переліку питань, поставлених судовому експерту, вони стосуються визначення розміру заборгованості за кредитом, штрафних санкцій, 3% річних, заборгованості по втратам від інфляції.

При цьому, судом апеляційної інстанції обгрунтовано зазначено, що умови кредитного договору містять порядок та строки повернення тіла кредиту, порядок притягнення позичальника до відповідальності за прострочення повернення кредиту, тощо, а тому винесені судом на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам спірних кредитних договорів в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

В той же час, місцевим господарським судом не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку суми боргу за кредитним договором і чому таку перевірку не може бути здійснено господарським судом самостійно в межах наданих йому повноважень, визначених у Господарському процесуальному кодексі України.

Відтак, апеляційний господарський суд вірно врахував приписи статті 1 Закону України "Про судову експертизу", частини 1 статті 41, частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України і дійшов правильного висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі з передачею справи на розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року у справі № 904/1439/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.А. Кролевець

О.В. Попікова